Дуже радію, що могла відвідати Фестиваль надії. На такому заході я була вперше, тому на мене справив захоплююче враження масштаб дійства. Величезна кількість людей, серед яких ті, які ще не пізнали Бога, прекрасні виступи християнських музикантів, проповідь Євангелія, молитва про мир у країні і, окрім цього всього, прекрасна організація з безкоштовним прямим міжобласним транспортом і приміським сполученням. Усе це, і не тільки, ні що інше, як милість Божа до українського народу. Попри війну, внутрішню кризу, Господь щедрий до нашого народу і Йому за це слава. Була в захопленні від того, наскільки Церква Божа була віддана Господу у ділі спасіння душ людських. Це проявилося у завчасній підготовці, навчанні душеопікунів, постійній молитві і пошуку тих, хто зможе відвідати фестиваль.
Особисто я мала нагоду долучитися до церкви «Нове Життя» міста Тернопіль. По милості Божій разом з нами на фестиваль вирушила значна кількість невіруючих людей і вже по дорозі до Львову ми могли з ними подружитися і свідчити про Бога і наше життя з Ним у піснях, молитвах, розповідях про наш прихід до Господа. Серед них були й ті, які вийшли на заклик до покаяння, з ними працювали душеопікуни, всі інші просто долучилися до привітання.
Зі своєї сторони, до проповіді Франкліна Грема, я своїм новим знайомим додала, що Бог не тільки любить, Він є і Святим. А це означає, що за гріх неодмінно буде заплачено. Це може бути життя грішника, або жертва невинного Сина Божого, Ісуса Христа. Ось в чому, власне кажучи, і є надія. Кожен, хто вибере жертву Христа, буде йти дуже важким шляхом і весь світ, і сам диявол будуть йому перешкоджати, але віра, що дарує її Господь, приведе у Царство Боже, де радості не буде кінця.
Після фестивалю у церкві «Нове Життя» з’явилися нові люди. Те, що вони почули на фестивалі, змусило їх прийти на зібрання до віруючих.
Оля Сірооченко
На такому фестивалі я побував вперше. Фестиваль надії був грандіозною подією та чудовою можливістю познайомитися з Богом тим, хто Його не знає. Найбільше мене вразила підготовка до фестивалю, тому що вона розпочалася ще за рік. І кожна євангельська церква могла вкластися в цю підготовку. Також хочеться відмітити проповідь Франкліна Грема, під час якої він закликав людей до покаяння. І велика кількість людей виявили бажання примиритися з Богом.
Я дякую Богу за цю прекрасну можливість бути на фестивалі.
Максим Буняк
Перш за все скажу, що я перший раз перебував серед такої великої кількості віруючих людей, і це не могло не радувати. Атмосфера на стадіоні наштовхувала на думки, що з цими людьми я буду у вічності славити Господа. Зокрема, мене вразив хор, бо також перший раз почув, щоб така кількість братів і сестер одночасно славили Бога. Відзначу один із моментів на фестивалі: «Коли я стояв з самого верху і дивився, як люди виходили на призив до покаяння, то вже в цьому побачив, що робота, яка була проведена Отцем через Його дітей, недаремна».
Євген Пальчевський
Фестиваль надії – наймасовіший захід з усіх тих, на яких мені довелося побувати. Стадіон «Арена Львів» ємкістю 35 тисяч місць був заповнений і навіть переповнений. Але найбільша цінність цього фестивалю не просто чисельність присутніх, а євангельська проповідь, сказана серед багатотисячного натовпу. На мій погляд, сила проповіді, що звучала з уст Франкліна Грема, в її простоті. Євангельські істини були викладені на стільки ясно, що зрозуміти суть проповіді змогла б і дитина. Масовістю також охарактеризувався і відгук людей на заклик до покаяння, який очікувано прозвучав в кінці проповіді.
Для мене, як для учасника групи прославлення, приємною несподіванкою були виступи відомих християнських співаків та музикантів. Продемонстрований рівень стимулює мене ще більше вкладатися в це служіння і виявляє важливість музики, як одного зі шляхів досягнення людських душ.
На мій погляд, фестиваль показав загальну спрямованість церков України, які не дивлячись на теологічні розбіжності, зібралися в ім’я Ісуса Христа для досягнення однієї мети – спасіння душ якомога більшої кількості людей! Люди, що визнали Христа володарем свого життя, і є найбільшим досягнення фестивалю!!!
Паша Руденко
Фестиваль надії справив на мене неймовірні враження. Одна з причин – це перебування з людьми із церкви. Ти зближуєшся, пізнаєш з інших сторін і так далі. Але основною причиною являється наступне. Франклін сказав просту проповідь і це привело до покаяння. І я зрозумів, як не багато потрібно для того, щоб виконувати повеління Ісуса (говоріть, а не мовчіть). Та на останок, мене вразили жертовні серця людей, які вклалися у Фестиваль.
Паша Зарчук
Подяка Богу за можливість бути на Фестивалі. Я перший раз на такій події, дуже чудові враження, дуже сподобалося. Це такий час, коли ми можемо відчути Христову єдність, яка заключається в тому, що близько 40 тис. людей зібралися в одному місці, щоб прославити нашого Бога!
Я їхав на фестиваль, як душе опікун. Моя задача полягала в тому, що треба було поспілкуватися з тими людьми, які вийшли на покаяння. Але це все так звучало на теорії. А коли почалася практика, то я трошки розгубився та після першої розмови (доречі, цей хлопець перший до мене підійшов) в мене появився азарт і мені хотілося ще з кимось поспілкуватися. І в кінцевому результаті мені вдалося поспілкуватися з трьома хлопцями: Павлом, Віталієм і Віталієм.
Я радий, що міг побувати на Фестивалі і навіть послужити душе опікуном. Це дуже класно, коли щось подібне відбувається.
Бог дав нам велике доручення йти і говорити про Христа. І саме на цьому фестивалі виконувалося це доручення – звучало Євангеліє, а це саме головне!
Андрій Казмірук
