- Бог мой, Ты скала моя,
На Тебя я уповаю.
Щит мой, спасение моё,
Господь – опора моя.
В тесноте моей призвал я Господа,
И к Богу моему воззвал.
И услышал Он, услышал Он
От чертога Своего голос мой.
Люблю Тебя, Господи, крепость моя,
Твердыня моя, прибежище моё. / 2 р.
И к Богу моему воззвал.
И услышал Он, услышал Он
От чертога Своего голос мой.
Люблю Тебя, Господи, крепость моя,
Твердыня моя, прибежище моё. / 2 р.
- Боже, Ты даёшь мне свет,
Просвещаешь тьму мою.
Боже, Твой непорочен путь,
И чисто Слово Твоё. - Жив Бог и благословен,
Бог спасенья моего.
Ты избавляешь от врагов,
Возносишь, Боже, меня.
Переспів «останнього» Псалму Давида. У книзі Псалмів він знаходиться під номером 17, хоча й сказано автором, що написаний як «Господь урятував його з руки всіх його ворогів та від руки Саула...» 2 Сам. 22, де слова пісні повторюються у повному обсязі (до речі, єдиний двічі цитований Псалом у Божому Слові), розташований при кінці життя його автора, якщо дивитися у хронологічному розрізі.
Тепер уявіть собі 70 річного вояка Псалмопівця, випробуваного чим тільки можна у своєму житті. І він береться передати, у поетичній формі, вірність і непохитність Свого Бога. Як не виразити своє захопленням Тим, Хто так багато був для тебе усім.