У наші дні ми уявно відносимо в категорію «молоді» людей 15-25 років, а може й трохи старших, якщо вони не одружені.
Та ким є чи не є молодь? Бо часто можемо чути, як молодим людям приписують певні якості в церкві чи поза її межами, які Писання насправді їм не приписує.
Розглянемо 4 якості молодих людей і на їх основі отримаємо поради, що робити, щоб стати впливовими.
1. Молодь – це не церква, а її частина
У Божому Слові ми не знаходимо підстав вважати молодь якоюсь окремою республікою, своєрідним, самоанексованим Кримом.
Жодного окремого листа в Новому Заповіті не було написано для категорії молодих людей. Коли згадується щось про юних, то в контексті конкретної місцевої церкви (Титу 2:6, 1 Тим. 4:12).
Наші молодіжки чи молодіжні групи – це не окрема церква в церкві. Це певна адаптація, яка не повинна порушувати церковне життя, стосунки з усіма Божими дітьми й не повинна проявляти якусь вседозволенність за віковою ознакою.
Друзі, будьмо дружелюбними не лише із тими, хто близький серцю.
2. Молодь не особлива, вона своєрідна
Молоді приписують якусь унікальність чи особливість у двох полярних напрямках. В одних церквах їй можуть кланятися, дозволяти недозволене, покладати на неї великі надії. В інших – роблять козлом відпущення, спихаючи увесь негативізм сучасності на неї – шумне, незріле, придуркувате.
Та в чому ж її своєрідність?
Вона має деякі відмінності зумовлені віком, статусом і відповідальністю.
Вік не є ознакою незрілості. Вік – ознака недосвідченості. Той, хто в вірі 20 років, міг мати більше досвіду боротьби з гріхом, служінням і вірності Богові. Або й, якщо говорити про яку-небудь «земну» справу. Досвідчений у будь-якому випадку має обміркованіший підхід.
Статус. Тобто, ви наразі студент, член церкви, у шлюбі, повнолітній, «приліплені» до батьків? Хто ви перед Богом? Це зобов’язує вас жити достойно дійсного покликання перед Богом. Наприклад, робити всі домашні завдання в університет, чи турбуватися про рідних, з якими живете.
Відповідальність. Одна річ, коли ви розставляєте стільчики в залі, інша – займаєтеся неопосередкованим впливом на вічну душу людини. Одна річ, коли земне життя людини на операційному столі, інша – вічне життя (звісно, ми не даємо ні одного ні іншого життя, але можемо стати учасниками, інструментами в Божих руках). Також, має значення міра відповідальності і її обсяг.
3. Молодь не вічна, вона тимчасова
Що це значить? Ми всі переростемо себе, якщо Бог дасть віку. О, я не маю на увазі, що проблеми зникнуть самі по собі. Якщо ми сьогодні не вирішуватимемо їх, то вони трансформуються у інші, із самотніх на сімейні, із студентських на робочі, із маленьких у великі, із юних у дорослі і т. д. до смерті.
Хлопці, ви думаєте гріховні інтимні бажання зникають у шлюбі? Ви думаєте, що ваша грубість буде похована в день вінчання?
Дівчата, ви впевнені, що жага уваги і спілкування також вирішується шлюбом?
Друзі, ви думаєте, що сьогодні просто такий період, що ви не можете любити церкву Христа й приділяти час для спілкування з Богом?
Ви думаєте проблема в тому, що ви студент? У вас дурнуваті, неосвічені, нерозуміючі батьки?
Мине час і, дасть Бог, якщо не на землі, то на небі, ви прозрієте від самих себе. Ви були тим самим у різні періоди життя, якщо не прагнули змін у Христі. Якщо влада була вашим натхненням у дитинстві в пісочниці й не пережила змін, у підлітковому віці вона проявиться у школі чи ще десь, а в молодому віці в інших місцях і т. д.
Чому?
Тому що рішення, учинки, поведінка й загалом усе життя зумовлене серцем і його стремліннями, а не зовнішними факторами. Наприклад, проблема не у стилі музики, компютерних іграх, соц.мережах, розвагах, а в тому, що вибирає ваше серце, як і чому (Пр. 4:23, Як. 4:1-4).
4. Молодь не для себе і світу, а для Бога і церкви
На моє день народження років 5 тому один брат сказав чи запитав щось по типу: «Чи не будеш ти сумувати за тим, що в цьому віці доводиться попрощатися із багатьма речами?»
Сказати правду, моя плоть і по цей день пробуджується і хоче, щоб я жив підкормлюючи її (Рим. 13:14). Та річ у тім, як я буду з цим боротися. Адже людська печаль і сум за бажаннями серця буде раз по раз повертатися. Чи буде тоді моє серце спішити знайти радість в Євангелії (окрема і дуже важлива тема, як це робити).
Що говорить нам Слово?
Перегляньте Екл. 11:9; 1 Ів. 2:15-16; Кол. 3:23-24; 1 Кор. 10:31; Рим. 12:1-2
- У Божих очах нема сфер життя, де нема необхідності Йому догоджати
- У Божих очах усе значиме
- Перед Богом відповідатимемо за все
Ймовірно, більшість із читачів уже знають Бога й вірують у Христа. Та не вважайте мої наступні слова якимись такими, що не відносяться до вас. У цьому матеріалі цілий ряд порад, як бути впливовими.
Брати та сестри, друзі, віддайте Богу свою молодість і життя. Можливо хтось і активний серед нас, але лише до шлюбу чи до першої закоханності.
Оцініть свою дружбу з людьми світу, нехай вони навіть відвідують церкву. Хто на кого впливає? Чи є між вами якась різниця? Не соромтеся віри і справжньої віри. Проповідуйте ближнім не лише мовчазним тихим життям. Проповідуйте активно, щоб, вони, або залишили тісну дружбу з вами, або шукали Бога, щоб стати християнами. Думайте про те, що говорите перед «халдеями» про своїх братів і сестер.
Перегляньте свої розваги і задоволення. Скільки часу, грошей і сил на них йде? Чи помічаєте ви самі потребу ближнього? Чи з вас лише треба постійно клянчити? Запам’ятайте, ми називаємо відпочинком те, що любимо. Заявляйте не лише про права, ставте акцент на обов’язки. Гріх не лише в діях. Він гніздиться в серці. Тому біда не в тому, що ви робите, а якому господарю віддається ваше серце.
Перед тим, як шукати кар’єрного зросту і грошозаробляння, задумайтеся, що від вас хоче Бог. Не усім бути звісно проповідниками чи служителями на повну ставку. Та чому вас не видно серед вашої найголовнішої сім’ї? Де ваш церковний патріотизм? Якщо ви їдете на заробітки й там місяцями постите від духовного, не їдьте туди. Краще залишіться бідарями.
Не подавайте себе як перевтомлені. Чому вистачає сил на усе, крім любові до церкви? Чому сповзаємо на Богослужіннях? Чому повільно реагуємо, щоб служити?
Не конкуруйте! Ні в боротьбі за дівчину, ні в спасінні людей, ні в служінні Богу! Конкуруйте в святості, у читанні Слова, у молитві, у пізнанні Бога. Одні можливо й полишили конкуренцію, але через те, що побачили своє безсилля. Або одразу кинулися у якусь свою іншу справу, віддалену... та, повірте, проти Бога далеко не попреш.
Не плентайтеся поряд з мінімальною планкою благочестя. Таке враження – це багатьох задовольняє. Мовляв, до мене нема за що придертися. Але з вас і нема що взяти.
Якщо полишаєте гріх, не забудьте надбати добро.
Боріться з усіма гріхами, а не лише з чужими. Не лише видимими. Не лише вибірково.
Видаляйте з Божою допомогою свій незалежний дух і власні безпідставні переконання. Ніби ви все знаєте. Ніби ближній мало знає. Ніби ви перед Богом чисті. Ніби це не важливо. Ніби ви поступово самі справитеся без сторонньої допомоги. Незалежний дух ще проявляється, коли у вас такі особисті стосунки з Богом, що вам наплювати на почуття людей, нехай навіть вони суб’єктивні. Допоможіть їм у цьому розібратися.
Будьте ініціативними. Часто ми лише реагуємо, а не рухаємо якісь ситуації, проблеми вперед. Особливо в церкві. А от рухати клавіші на компі там ініціативи хоч відбавляй.
Візьміться за постійне служіння на довгий термін, а не на один раз. Нема кому розставляти стільчики перед служіннями? Хто візьметься на рік вперед? Хто хоче славити Бога граючи на барабанах? Хто буде вивчати англійську, щоб нарешті вивчити і служити? Хто готується до місіонерства, а не до релігійного туризму?
Виправляйте стосунки з батьками і з дорослими. Ставте це за мету. Будьте привітними. Учіться вислуховувати. Чуйте, де правда, а де ні. Погоджуйтеся з першим і ставте під сумнів друге. Будьте готові заради Бога залишити сім’ю і просити допомоги в церкви.
Викладайтеся на навчанні, не забуваючи про справжнє життя з Богом. Відкіньте те, що можна відкинути, якщо ви не встигаєте, геть (долой) ваші оцінки й не потрібні Богу стипендії чи десятини з сумнівних стипендій.
Визначтеся!!! Що для вас сенс життя? Яка його ціль і найбільше благо?
Звісно, ці поради – не швидкодіюча пігулка. І не усе, що можна сказати про впливове життя. До того ж, виконання правил/постанов/стандартів без насичення благодаттю/наповнення Духом через пізнання Бога/життя в церкві/без любові до Божого Сина просто виснажить вас, у кращому випадку. У гіршому перетворить на фарисея/лицеміра чи ще когось. Або кину в крайність безтурботного «Акуна матата» християнства.
Артем Приступа