Більшою і ширшою ніж у попередні роки стала цього разу дитяча частина Місіонерської конференції для учнів недільної школи. Місіонери завітали в кожну групу і мали спілкування з дітьми.
Найменші, дошкільнята, могли дещо дізнатися про національний одяг і традиції Індії, Кореї та інших країн, послухати дитячий спів азіатською мовою, пограти, помолитися за інших діток, не схожих на них зовні. Молодша група розмірковувала разом з пастором з міста Новоросійська, який має багатий досвід служіння в шаманській культурі Туви та нехристиянським народам Північного Кавказу, про те, які вміння і якості важливі для місіонера, і котрі з них можна набувати вже зараз, у дитячому віці.
За неквапливим чаюванням та частуванням татарськими стравами, спілкувалася на килимах у східному стилі середня група недільних школяриків. Чаювання мало на меті не стільки насичення тіла, скільки привчання дітей до правильного вияву гостинності.
Старші підлітки, весело проводили час з гостями з Вірменії, слухали пісні, розучували вірменські слова, розпитували гостей про те, чому вони вирішили стати місіонерами.
Під час теплих зустрічей діти могли не лише поставити підготовлені ними запитання до гостей, але й подарувати дбайливо виготовлені власноруч або придбані разом з батьками подаруночки. Вчителі намагалися підкреслити думку про те, що розуміння важливості Великого доручення Христа і підтримка його виконання у будь-який можливий для тебе спосіб – це справа, якій дійсно варто присвячувати своє життя і докладати усіх зусиль.
Тетяна Артерчук